Шановні відвідувачі офіційного веб-сайта ЦДЕА України!

 Звертаємо Вашу увагу, що Центральний державний електронний архів України (далі – ЦДЕА України) не має права видавати архівні довідки на підставі цифрових копій архівних документів фонду R6_GSK «Звіти «оперативної групи Штумпп», які розміщені на офіційному веб-сайті ЦДЕА України.

 Відповідно до ст 2. розділу ІІ Порядку виконання архівними установами запитів юридичних та фізичних осіб на підставі архівних документів та оформлення архівних довідок (копій, витягів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02.03.2015 № 295/5 «запити юридичних та фізичних осіб розглядаються керівництвом архіву…. та виконуються на підставі оригіналів документів та друкованих видань, що зберігаються в архіві».

 Одночасно повідомляємо, що оригінали архівних документів фонду R6_GSK «Звіти «оперативної групи Штумпп» за 1941-1943 роки» зберігаються у Федеральному архіві Німеччини (Bundesarchiv) у місті Коблец.

 Враховуючи вищезазначене, ЦДЕА України не видає архівні довідки на підставі цифрових копій архівних документів, що розміщені на офіційному веб-сайті ЦДЕА України.

 Для отримання архівних довідок прохання звертатися у Федеральний архів Німеччини (Bundesarchiv) у місті Коблец.

Про архівні документи фонду R6_GSK «Звіти «оперативної групи Штумпп»  На виконання протоколу ХІ засідання Змішаної українсько-німецької комісії з питань повернення та реституції втрачених та незаконно переміщених під час та внаслідок Другої світової війни культурних цінностей 1 лютого 2018 року керівник відділу культури, освіти та національних меншин Посольства Федеративної Республіки Німеччина в Україні Себастьян Громіг передав Державній архівній службі України (Укрдержархів) цифрові копії документів «оперативної групи Штумпп» за 1941–1943 роки щодо українських сіл, міст і областей, з фондів Федеральному архіві Німеччини (Bundesarchiv) у місті Коблец.
 Відповідно до досягнутих домовленостей, отримані від німецької сторони цифрові копії архівних документів Укрдержархівом передано до ЦДЕА України для їх опрацювання та оприлюднення на офіційних веб-сайтах ЦДЕА України та Укрдержархіву. Історична довідка
 Особливе місце у національній політиці Німеччини періоду Другої світової війни відводилося місцевому населенню окупованих нацистами територій − «фольксдойче», яке за етнічним походженням було німцями.
 Від середини серпня 1941 року, при начальнику фронтового оперативного відділу групи армій «Південь», з ініціативи рейхсміністра окупованих східних територій Розенберга розпочато створення спеціального дослідного підрозділу із справ «фольксдойче». Підрозділ (зондеркоманду), до складу якого ввійшло 90 осіб, очолив відомий етнограф, фахівець з історії німецьких поселень на сході Європи, доктор Карл Штумпп. Зондеркоманду назвали іменем ученого − Sonderkommando Dr. Stumpp.
 Зондеркоманда К. Штумппа була покликана здійснювати пошукову, дослідницьку діяльність та демографічні дослідження з історії общин німецьких переселенців та питань тогочасного стану німецьких колоній. Основними завданнями підрозділу був збір документів та складання звітів про соціально-демографічне, економічне і культурно-освітнє становище німецьких колоній в Україні. Зокрема, співробітники відомства повинні були збирати інформацію з питань походження (генеалогії) німецького населення, фольклору, складати карти німецьких поселень, так звані «сільські журнали» із статистичними викладками з питань колоністів. Зондеркоманда К. Штумппа залишила після себе численні архіви.
 Серед обстежених та задокументованих зондеркомандою К. Штумппа майже 300 поселень «фольксдойче» на території України. Підрозділом було вивчено архівні документи, зібрано відомості генеалогічного характеру, підготовлено аналітичні матеріали, проведено опитування місцевого населення та ін. Отримані дані вносилися в так звані «сільські журнали». Вони чітко структуровані, у них, зокрема, виокреслюються такі розділи: назва населеного пункту із зазначенням району, області; чисельність мешканців із зазначенням національної належності; чисельність змішаних шлюбів; розподіл німців за статево-віковим критерієм; походження мешканців колонії; записи про шкільне, культурне життя, про лікарняні та добродійні заклади; дані про віруючих; відомості про економіку, які охоплювали економічний стан селян та інфраструктуру села; дані про економічні та політичні проблеми в довоєнний період; список мешканців населеного пункту за прізвищами; додаткові списки засланих, вмерлих голодною смертю, вбитих та німцях, які служили в Червоній армії. До деяких журналів додаються карти та креслення, плани населених пунктів з переліком нерухомості кожної родини, біографії. Цінним джерелом є також звіти членів команди, в яких наявна інформація про хід досліджень та загальні оцінки населених пунктів і регіонів, що досліджуються. Велика увага приділена питанням взаємовідносин німецького та українського населення.
 Мова документів (справ) – німецька.