ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Центрального державного

електронного архіву України

13.02.2009 № 6

Правила
охорони праці в Центральному державному електронному
архіві України

1. Загальні положення

1.1. Галузь застосування

1.1.1. Правила охорони праці в ЦДЕА України поширюються на всіх юридичних і фізичних осіб, які працюють в архіві.

1.1.2.Правила встановлюють вимоги до належних, безпечних і здорових умов праці, гігієни праці та виробничого середовища, організації роботи з охорони праці в архіві.

1.1.3. Вимога цих Правил є обов’язковими для всіх працівників архіву під час організації та виконання робіт, стажерів, аспірантів, осіб, відряджених до архіву, студентів вищих навчальних закладів під час проходження виробничої практики, а також враховуються під час проектування, реконструкції, будівництва приміщень архіву.

1.1.4.Охорона праці в ЦДЕА України забезпечується шляхом проведення організаційно — технічних, санітарно — гігієнічних, соціально — економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності працівників у процесі трудової діяльності.

2.Організаційні заходи щодо забезпечення охорони праці

2.1. В ЦДЕА України мають бути розроблені інструкції з охорони праці згідно з Положенням про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці України від 29 січня 1998 року №9. Інструкції затверджуються директором архіву і мають містити тільки ті вимоги щодо охорони праці, дотримання яких є обов’язковим для самих працівників.

2.2. Усіпрацівники, в тому числі посадові особи і спеціалісти, повинні проходити періодично навчання і перевірку знань з питань охорони праці відповідно до вимог Положення про навчання з питань охорони праці, яке

розробляється архівом з урахуванням специфіки і затверджується директором архіву.

2.3. Не допускаються до роботи особи, які не пройшли інструктаж з питань охорони праці.

2.4. У разі виникнення надзвичайної ситуації та нещасних випадків в архіві необхідно мати план дій керівного персоналу та працівників з ліквідації їх наслідків.

2.5. Керівництво архіву та керівники структурних підрозділів, безпосередні керівники робіт та інші посадові особи забезпечують виконання вимог Правил у межах покладених на них завдань та функціональних обов’язків відповідно до законодавства.

2.6 Керівництво архіву зобов’язане створити в кожному структурному підрозділі та на робочому місці умови праці відповідно до вимог законодавчих та інших нормативно — правових актів з охорони праці, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

2.7. Відповідальність за недотримання вимог Правил на окремих дільницях несуть керівники зазначених структурних підрозділів згідно з законодавством.

З. Вимоги до території, адміністративних і виробничих будівель, споруд та приміщень архіву

3.1. Утримання території

3.1.1 Територія архіву повинна бути належним чином облаштована і утримуватися в чистоті, систематично очищається від сміття, опалого листя тощо.

3.1.2 Санітарно — захисна зона має бути не менше 50 м.

3.1.3 До всіх будівель ! споруд має бути забезпечений вільний доступ. Проїзди та під’їзди до будівель і споруд, а також підходи до пожежного інвентаря й обладнання, запасних виходів мають бути вільними.

3.2. Утримання будівель, споруд та приміщень

3.2.1 Технічна безпека будівель архіву забезпечується під час їх проектування, будівництва та експлуатації шляхом дотримання діючих будівельних, санітарних норм і правил.

3.2.2. Будівлі та споруди архіву обладнуються автоматичними установками пожежогасіння, пожежної та охоронної сигналізації. Усі приміщення мають бути обладнані первинними засобами Пожежогасіння згідно з Правилами пожежної безпеки для державних архівних установ України, затвердженими наказом Державного комітету архівів України від 8 травня 2003 року №68, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 9 липня 2003 року за № 569/7890.

3.2.3. Не дозволяється заставляти робочі місця, проходи, шляхи евакуації, входи і виходи, вікна і двері, коридори, сходові клітки і марші обладнанням, тарою та ін.

3.2.4. Коридори, сходові клітки необхідно утримувати в чистоті і порядку, сміття та відходи збирати в урни і виносити з приміщення.

3.2.5. На кожного працівника повинно припадати не менше 4 кв. м робочої площі і не менше 13 куб. м від загального обсягу приміщення.

3.2.6. Столи, стільці, сходні та інший інвентар, яким користуються працівники архіву, повинен бути у справному стані.

3.2.7. Документи мають розміщуватися на полицях стелажів і шаф таким чином, щоб унеможливити їхнє падіння.

3.2.8. Підлоги мають бути без дірок, вибоїн, відбитих отворів, гвіздків, з надійно закріпленим покриттям. Для улаштування підлог використовуються матеріали, що відповідають гігієнічним та експлуатаційним вимогам даного приміщення.

3.2.9. У робочих приміщеннях повинні бути встановлені в достатній кількості урни для відходів паперу і сміття, які слід вичищати щоденно.

3.2.10. Генеральне прибирання приміщень з очищенням від пилу стін, стель, вікон, опалювальних приладів необхідно проводити не рідше одного разу на місяць.

3.2.11. У кожному приміщенні потрібно мати аптечки першої допомоги, що розташовуються на видному, легкодоступному місці.

3.2.12. Стелажі і шафи в архівосховищах і інших приміщеннях мають бути надійно закріпленими та утримуватися у справному стані.

3.2.13. Приставні драбини та сходні мають бути безпечної конструкції, несправними драбинами й сходами користуватися заборонено.

3.2.14. 0бладнання архівосховищ та інвентар, яким користуються в архіві, не повинні мати гострих кутів, нерівностей, що можуть спричинити травмування працівника.

3.2.15. У вестибюлях архіву мають бути килимки для чищення взуття.

3.2.16. Не дозволяється використання архівосховищ і робочих приміщень для приготування їжі, зберігання продуктів харчування та сторонніх предметів.

3.2.17. Не дозволяється використовувати приміщення архіву для проживання людей.

4. Водопостачання та каналізація

4.1. Архів забезпечується холодною і гарячою водою для задоволення господарсько-питних, санітарно-гігієнічних, технологічних і протипожежних потреб.

4.2. Люки колодязів, камер, колекторів, підземних комунікацій, а також отвори в підлогах, заглиблені ємності, канали, траншеї, котловани треба зачиняти кришками, бетонними плитами або листами рифленого заліза, обваловувати чи загороджувати суцільною або решітчастою загорожею.

4.3. Каналізаційні споруди мають утримуватися у справному стані. Переобладнання та реконструкція систем водопостачання і каналізації без узгодження з органами державного санітарного нагляду не дозволяється.

5. Вимоги безпеки праці під час експлуатації систем опалення, вентиляції і кондиціонування повітря

5.1.Загальні положення

5.1.1. Значення температури, відносної вологості, швидкості руху повітря і теплового випромінювання в робочій зоні, складських, побутових і адміністративних приміщеннях мають відповідати вимогам ГОСТІ2.1-005- 88» ССБТ. Общие санитарно — гигиенические требования к воздуху рабочей зоны», санітарним нормам мікроклімату виробничих приміщень, у архівосховищах відповідно до діючих норм зберігання документів.

5.1.2. Опалювально — вентиляційне обладнання і трубопроводи мають позначатися згідно з ГОСТ 12.4026-76 « ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности».

5.1.3. Директор архіву має забезпечувати належний технічний стан, контроль за експлуатацією, своєчасний якісний ремонт систем опалення, вентиляції і кондиціонування повітря шляхом організації їх обслуговування.

5.2.Опалення

5.2.1. Будова, склад і експлуатація систем опалення мають відповідати вимогам СНиП 2.04.05-91 «Отопление, вентиляция и кондиционирование» та НАПББ.01.006-2003.

5.2.2. Для нагрівання повітря у приміщеннях рекомендовано системи парового опалення низького тиску, водяного, повітряного.

Для нагрівання окремих приміщень дозволяється використовувати електричні прилади з закритими спіралями і з такою потужністю споживання, яка б не призводила до підвищення сили струму понад допустиму для даної електромережі.

Опалення газовими або електричними приладами не допускається у приміщеннях категорій А і Б відповідно до НАПБ Б.07.005-86 «Определение категорий помещений и зданий по взрывоопасной и пожарной опасности»

5.2.3. Опалювальні прилади розмішують у місцях, доступних для огляду, ремонту, очищення на відстані 0,1 м від поверхні стін. Не дозволяється розміщувати опалювальні прилади в нішах стін. Опалювальні прилади на сходових клітках розміщуються в нижніх поверхах, а також у відсіках тамбурів, які не мають зовнішніх дверей.

5.2.4. У приміщеннях гардеробних, санітарних вузлів, складів, у тамбурах не дозволяється встановлювати на приладах опалення регулювальну арматуру.

5.3. Вентиляція та кондиціонування повітря.

5.3.1. Будова, Склад і експлуатація систем вентиляції мають відповідати ГОСТ 12.4.021-75 «ССТБ. Системы вентиляционные. Общие требования» СНиП 2.04.05-91 та Правилами пожежної безпеки в Україні, затвердженими наказом МНС України від 19 жовтня 2004 року №126, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 4 листопада 2004 року за № 1410/10009.

5.3.2. Усунення шкідливих газів, парів та пилу, які можуть утворюватися в архівних установах, слід проводити через місцеву і загальнообмінну із штучним спонуканням та природну вентиляцію через фрамугу і двері, що відкриваються.

5.3.3. Окремо одну від одної влаштовують системи вентиляції, кондиціонування повітря і повітряного опалення для кожної групи приміщень, розділених протипожежними стінами.

5.3.4. В архіві необхідно забезпечити чищення елементів вентиляційних систем в терміни. Які залежать від конкретної продуктивності технологічного обладнання і часу його роботи.

6. Вимоги електробезпеки

6.1. Спорудження, реконструкцію та експлуатацію електроустановок архіву здійснюють відповідно до вимог Правил улаштування електроустановок, затверджених зі змінами і доповненнями Міненерго України 10 січня 1996 року, 20 лютого 1997 року наказ №18, 2 серпня 1999 року, Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 9 січня 1998 року №4, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року № 93/2533 та інших нормативних документів.

6.2.Обслуговування діючих електроустановок, проведення в них оперативних перемикань, ремонтних, монтажних, налагоджувальних робіт здійснюється енергетичною службою. У разі відсутності в архіві електротехнічного персоналу обслуговування електроустановок забезпечується передаванням за угодою цих функцій електротехнічному персоналу іншої організації.

6.3. Вибір електрообладнання, виду електропроводок, проводів, кабелів і способів їх прокладання належить здійснювати згідно з НАПБ Б.07.005-86 та Правилами будови електроустановок.

6.4. Розподільні мережі напругою до 1000 В належить виконувати трифазними чотири провідними, із шухозаземленою нейтраллю при напрузі споживача 380/220 В.

Для стаціонарних електропроводок в нормальних і пожежонебезпечних зонах належить використовувати проводи і кабелі з алюмінієвими жилами.

6.5. Для захисту електрообладнання від короткого замикання необхідно застосовувати запобіжники або автоматичні вимикачі.

6.6. На шафах керування, розподільних коробках необхідно наносити знак електричної напруги.

6.7.Технологічне обладнання має бути захищене від статичної електрики.

6.8. Не дозволяється експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою або такою, що втратила захисні властивості за час експлуатації, ізоляцією; залишення під напругою кабелів та проводів з не ізольованими провідниками.

6.9. Параметри електромагнітних полів на робочих місцях повинні відповідати вимогам ДСН 3.3.6.096-2002.

7. Вимоги охорони праці під час виконання робіт на окремих дільницях.

7.1. Архівосховища

7.1.1. Загальні вимоги

7.1.1.1. У сховищах, призначених для зберігання і робота з документами з різними носіями, слід дотримуватися загальних вимог пожежної безпеки, викладених в НАПБ Б.01.006-2003.

Архівосховища повинні бути обладнані засобами пожежогасіння, системами автоматичного гасіння та оповіщення про пожежу згідно з НАПБ Б.01.006- 2003.

7.1.1.2. Архівосховища мають бути максимально віддаленими від приміщень іншого призначення і не мати з ними спільних вентиляційних каналів. Необхідно відділяти сховища від інших приміщень архіву протипожежними перегородками першого типу та перекриттями третього типу або розмішувати їх в окремих будівлях не нижче 2-го ступеня вогнестійкості. Не дозволяється відводити під сховища вологі, неопалювані, непристосовані підвальні приміщення.

7.1.1.3.Обладнання робочих місць будь-якого призначення у архівосховищах не допускається.

7.1.1.4. Архівосховища слід оснащувати системами кондиціонування та вентиляції, які б забезпечували рециркуляцію повітря з кратністю обміну від 2 до 3, очищення від агресивних домішок і пилу та підтримання оптимального температурно — вологісного режиму.

7.1.1.5. Освітлення у сховищах може бути природним і штучним і повинно відповідати вимогам СНиП ІІ-4-79 «Естественное и искусственное освещение».

7.1.1.6. Для штучного освітлення сховищ необхідно застосовувати лампи розжарювання в закритих плафонах із рівною зовнішньою поверхнею. Дозволяється застосовувати люмінесцентні лампи з урізаною ультрафіолетовою ділянкою спектру типу ЛБ, ЛХБ, ЛТБ.

7.1.1.7. Санітарно — гігієнічні роботи в архівосховищі необхідно проводити регулярно: щоденно — вологе прибирання підлоги та сухе прибирання полиць, стелажів і шаф; у плановому порядку, не рідше одного разу на місяць — санітарні дні, під час яких проводити вологе прибирання стелажів, шаф, плінтусів, підвіконь та знепилювання коробок із документами.

7.1.1.8. У сховищах повинно бути забезпечено вільну циркуляцію повітря, яка б виключала можливість утворення не провітрюваних зон.

7.1.1.9 Архівосховища аудіовізуальних документів

7.1.3.1 .Загальні вимоги

Документи з плівковими носіями, інші легкозаймисті матеріали не мають знаходитися поблизу нагрівальних приладів.

7.2. Приміщення, де встановлено комп’ютерну техніку

7.2.1 На дільницях із застосуванням комп’ютерної техніки необхідно дотримуватися вимог охорони праці згідно з Правилами охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин, затвердженими наказом Держнаглядохоронпраці України від 10 лютого 1999 року №21, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 17 червня 1999 року за № 382/3675.

7.2.2 Приміщення із комп’ютерною технікою мають бути обладнані мережами опалення, кондиціонування повітря або припливно — витяжною вентиляцією. Параметри мікроклімату мають бути такі: температура 21…22 град. С, вологість 40.. .60%, швидкість руху повітря 0,1 м/сек.

7.2.3 Підлога має бути рівною, з антисептичними властивостями.

7.2.4 Площа одного робочого місця має бути не менше 6кв.м, а об’єм — не менше 20 куб. м.

7.2.5 Особи, які працюють за комп’ютерами, підлягають обов’язковому медичному огляду раз на два роки згідно з ДНАОП 0.03,-4.02-94.

7.2.6 Працівникам, що здійснюють комп’ютерний набір, призначаються регламентовані перерви -10 хв. після кожної години роботи. У випадках, коли виробничі обставини не дозволяють застосовувати регламентовані перерви, тривалість безперервної роботи на комп’ютерах не повинна перевищувати 4 години.

7.4. Дільниця оперативного тиражування інформації

7.4.1. Загальна площа приміщення, в якому встановлюється копіювально — тиражувальна апаратура типу ЕРА, повинна бути не менше 25 кв. м. Приміщення має бути обладнане припливно — витяжною вентиляцією з п’ятикратнимобміном повітря.

Копіювально — тиражувальну апаратуру обладнують витяжною вентиляцією і встановлюють таким чином, щоб відстан% до стіни приміщення становила не менше 1,5 м, а джерело світла та вікна в приміщенні не розташовувалися позаду апарата.

7.4.2. Робоче місце на копіювально — тиражувальній апаратурі типу

«Ксерокс»,«Різограф» обладнується припливно — витяжною вентиляцією.

8. Санітарно — гігієнічні вимоги до умов праці

8.1. Параметри повітря робочої зони

8.1.1. Параметри повітря виробничих приміщень архіву повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005-88 та ДСН 3.3.6,042-99.

8.2. Вимоги до влаштування освітлення

8.2.1. Освітленість виробничих і побутових приміщень архіву має відповідати вимогам СНиП ІІ-4-79. Всі приміщення архіву, за винятком архівосховищ, мають бути забезпечені природним освітленням.

8.2.2.Природне та штучне освітлення у робочих кімнатах має забезпечувати сприятливі умови для загальної та зорової працездатності.

8.2.3. Під час природного освітлення для захисту від прямого та відбитого світла з поверхні екранів і клавіатури необхідно передбачити сонцезахисні пристрої та правильне розташування робочих місць відносно вікон (природній потік світла має попадати на робочу поверхню з лівого боку).

8.2.4. Організація освітлення робочих приміщень і зон має виключати попадання прямих і відбитих світлових потоків в органи зору. Під час Заміни джерел світла на обладнанні належить встановлювати лампи,, які не знижують рівня освітленості.

8.2.5. З метою запобігання погіршення природної освітленості не можна розставляти на підвіконнях високорослі квіти, шибки вікон потрібно очищати від пилу і бруду 2 рази на рік, внутрішні поверхні рам перефарбували не рідше 1 разу на три роки.

8.2.6. Штучне освітлення досягається системою загального освітлення. Для окремих робочих місць застосовується система комбінованого освітлення — загальне плюс місцеве.

8.2.7. У світильниках слід використовувати переважно газорозрядні люмінесцентні лампи типу ЛБ, у світильниках місцевого освітлення допускається використання ламп розжарювання.

Застосування відкритих ламп для загального та місцевого освітлення не допускається.

8.2.8. Дня місцевого освітлення передбачаються світильники з відбивачами, що не просвічуються і розташовані нижче рівня очей працівника та мають захисний кут не менше 30 град.

8.2.9. Для обмеження відбитого та прямого блиску робочої поверхні світильники загального та місцевого освітлення необхідно розміщувати таким чином, щоб дзеркальне відображення світної поверхні від робочої поверхні не співпадало з лінією зору працівника та не створювало відблиску на поверхні екрана.

8.2.10. В архіві належить періодично чистити світильники загального освітлення і здійснювати заміну перегорілих та застарілих джерел світла.

9. Вимоги охорони праці щодо транспортування документів, проведення вантажно — розвантажувальних робіт

9.1 Перевезення документів у межах міста здійснюється в закритих автомашинах у супроводі співробітника архіву.

9.2. Вантажно — розвантажувальні роботи, під’їзні та транспортні шляхи повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.3,009-76 «ССБТ. Работы погрузочно — разгрузочные. Общие требования безопасности» та ГОСТ 12.3.020-80 «ССБТ. Процессы перемещения грузов на предприятиях. Общие требования безопасности».

9.3. Гранично допустимі маси вантажу при підійманні та переміщенні вручну становлять: для юнаків від 16 до 18 років — 16 кг, для чоловіків віком понад 18 років -50 кг згідно з НАОП 1.9.40-2.04-84» ОСТ29.12.0.006-84 Вантажно-розвантажувальні, складські та транспортні роботи. Вимоги безпеки», затвердженим Держкомвидавом СРСР 1984 року.

9.4. Граничні норми підіймання та переміщення вантажів жінками згідно з Граничними нормами підіймання і переміщення важких речей жінками, затвердженими наказом Міністерства охорони здоров’я України 22 грудня 1993 року за № 194 становлять:

— підіймання вантажів, їх переміщення при чергуванні з іншою роботою

( до двох разів на годину) — 10 кг;

— підіймання і переміщення вантажів постійного впродовж робочого дня — 7 кг;

— сумарна вага вантажу, який переміщується впродовж кожної години робочої зміни з робочої поверхні — 350 кг, з підлоги -175 кг.

Не дозволяється переносити та пересувати вантажі, що перевищують встановлені норми.

Метричні книги

Администратор ведомственной электронной почты Государственной архивной службы Украины

Анонсы

26-28 ноября 2018 года

В 2018 году Международный совет архивов отмечает Международный день архивов под лозунгом Ежегодной конференции архивов (ALA-ICA) «Архивы: управление, память и наследие». Место проведения: г. Яунде, Камерун. Подробнее 

05 декабря 2018 года

Состоятся девятнадцатые источниковедческие чтения «Источниковедческий потенциал информационных ресурсов архивов», посвященные 100-летию со дня рождения профессора Марка Варшавчика. Место проведения: Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко (г. Киев, ул. Владимирская, 60). Информационное письмо. Анкета.

Выставки онлайн