Робоча нарада щодо впровадження дизайн-коду для створення офіційних вебсайтів органів виконавчої влади

Директор ЦДЕА України Юрій Ковтанюк взяв участь у робочій нараді, присвяченій питанню впровадження уніфікованого дизайн-коду для  створення (модернізації)  офіційних вебсайтів (вебпорталів) всіх органів виконавчої влади та офіційних вебресурсів, що пов’язані з діяльністю цих органів, відповідно до вимог, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.06.2019 № 493. Нарада відбулась у Клубі Кабінету Міністрів України.

Модератором заходу виступив Володимир Брусіловський, директор департаменту інформаційних технологій Державного агентства з питань електронного урядування України.

З вітальними словами до учасників заходу звернулися Державний секретар Кабінету Міністрів України Володимир Бондаренко та заступник Голови Державного агентства з питань електронного урядування України Валерій Бакал.

У заході взяли участь працівники міністерств, центральних органів виконавчої влади, а також, як експерти:

Олексій Зелів’янський, координатор компоненту «Е-Послуги» програми «Електронне врядування задля підзвітності влади та участі громади» (EGAP), що реалізується в Україні у 2015-2019 рр.;

Денис Попов, веброзробник і тестувальник доступності вебконтенту, фрілансер;

Андрій Мелащенко, к. ф.-м. н., старший науковий співробітник Інституту кібернетики імені В. М. Глушкова Національної академії наук України, член колегії ЦДЕА України;

Віталій Лях,  д.ф.н.,  завідувач відділу історії зарубіжної філософії Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України президент «Фонду Східна Європа».

Від Державної архівної служби України на заході була присутня головний спеціаліст сектору організації виставкової діяльності та зв’язків з громадськістю управління міжнародного співробітництва та документального забезпечення Валерія Деркач.

Під час робочої наради обговорювалися такі питання:

– про необхідність застосування уніфікованого дизайн-коду для офіційних вебсайтів (вебпорталів) всіх органів виконавчої влад, що дозволить створити єдиний інформаційний простір для всіх органів виконавчої влади України, незалежно від того, на який державний вебпортал перейде користувач. Про це доповів Володимир Брусіловський, який зазначив, що впровадження дизайн-коду створить комфортні умови для отримання потрібної користувачу інформації та дозволить створити мережу вебресурсів, яка допоможе зосередитися відвідувачам на їх інформаційній складовій для досягнення державними органами максимальної якості надання електронних послуг юридичним та фізичним особам. Володимир Брусіловський повідомив, що за основу нової стратегії було взято досвід Уряду Великої Британії, що створив подібний інформаційний простір для надання уніфікованих електронних державних послуг. Доповідач повідомив, що відповідно до затвердженого дизайн-коду вже модернізовані офіційні вебпортали Уряду України, Державного агентства з питань електронного урядування України, Державної інспекції енергетичного нагляду. Кабінет Міністрів України має план щодо покрокового застосування дизайн-коду, зокрема, у 2019 році – 10% всіх державних вебресурсів; 2020 рік – 50%; 2021 рік – 80%. Про час, коли планується забезпечити відповідність всіх державних вебресурсів вимогам визначеного дизайн-коду, доповідач не повідомив;

– про переваги застосування єдиного дизайн-коду, вимоги до якого детально визначені постановою Кабінету Міністрів України від 12.06.2019 № 493. Про це доповів Олексій Зелів’янський, який зазначив, що застосування вже розроблених (готових до використання) вебелементів, що представлені у вільному доступі на вебресурсі https://design.gov.ua, у тому числі готові набори гарнітур шрифтів, що спеціально були розроблені українськими спеціалістами, дозволить значно спростити та здешевити розробку державних вебресурсів. Крім того, Олексій Зелів’янський наголосив, що процес перевірки відповідності вебресурсу вимогам дизайн-коду повинен бути автоматизованим за допомогою спеціального програмного забезпечення. Таке рішення вже впроваджено у країнах, що дозволило покращити доступність інформації та електронних послуг, які надають користувачам державні вебресурси цих країн. Володимир Брусіловський  додав, що така перевірка державних вебресурсів стане в перспективі обовязковою в Україні;

 про доступність вебконтенту всім користувачам, зважаючи, що, за різними підрахунками, приблизно 15% з них відносяться до категорії маломобільних. Це вимагає від держави звернути увагу щодо забезпечення потреб цієї категорії відвідувачів державних вебресурсів. Про це доповів Денис Попов, який зупинився на новій філософії подання вебконтенту, що визначається затвердженими вимогами до єдиного дизайн-коду без створення спеціальних версій вебресурсів для маломобільних користувачів. Таких вимог близько 65-ти та вони визначаються ДСТУ ISO/IEC 40500:2015 «Інформаційні технології. Настанова з доступності веб-контенту W3C (WCAG) 2.0». Стандарт визначає доступність за різними рівнями складності. Український єдиний дизайн-код має відповідати рівню не нижче АА. Отже, вебресурс повинен бути створений таким чином, щоб надавати доступ до його контенту будь-яким користувачам: з вадами зору, слуху, опорно-рухового апарату, мовлення, інтелектуального розвитку. Для цього Денис Попов  детально зупинився на всіх параметрах дизайн-коду, дотримання яких дозволяє зробити контент доступним і для маломобільних користувачів, без необхідності створення спеціальних елементів переходу до іншого ресурсу. Такий підхід дозволяє спростити розробку вебресурсів та зробити доступною інформацію на цих ресурсах в повному обсязі й для маломобільних користувачів;

– про застосування технології захисту доменних імен DNSSEC доповів Андрій Мелащенко. Доповідач наголосив, що визначена норма не може бути на сьогодні технічно забезпечена у частині: «Обмін інформації з офіційним веб-сайтом та доменне ім’я, на якому розміщений офіційний веб-сайт, повинні бути захищеними за допомогою кваліфікованого сертифіката автентифікації веб-сайту з дотриманням положень статті 21 Закону України «Про електронні довірчі послуги», зважаючи на відсутність такої електронної довірчої послуги в Україні, що можуть отримати безкоштовно або придбати державні органи та юридичні особи, що входять до сфери управління цих органів. Такі послуги ще необхідно створити. Наразі за виконання цієї вимоги відповідає Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України. Тому Андрій Мелащенко запропонував застосовувати наявні доступні засоби, створені відповідно до вимог міжнародних стандартів, що не є кваліфікованими, але можуть забезпечити захист доменних імен, до часу отримання відповідної електронної кваліфікованої послуги в Україні, що буде мати позитивний експертний висновок Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України. Також рекомендував Державному агентству з питань електронного урядування України розглянути можливість підготувати проект роз’яснень щодо забезпечення виконання зазначеної вимоги щодо застосування DNSSEC, погодивши його в Секретаріаті Кабінету Міністрів України та Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, що дозволить державним органам проводити модернізацію власних вебресурсів та створення нових із забезпеченням вимог щодо DNSSEC із використанням наявних (некваліфікованих) засобів;

 про змінність дизайн-коду відповідно до розвитку сучасних технологій зазначив Віталій Лях, який повідомив, що благодійна неприбуткова українська організація «Фонд Східна Європа», яку він очолює, взяла активну участь у просуванні нового уніфікованого дизайн-коду державних вебресурсів і в подальшому буде активно співпрацювати з Державним агентством з питань електронного урядування України щодо внесення відповідних змін до вимог для осучаснення цього коду.

Під час відповідей на запитання учасників заходу Володимир Брусіловський  повідомив про важливу ініціативу Секретаріату Кабінету Міністрів України щодо створення у складі офіційного вебпорталу Уряду України «Єдиного веб-порталу органів виконавчої влади України» програмного конструктору, що дозволить за визначеною структурою створити офіційний вебсайт будь-якого центрального органу виконавчої влади, скоротити час створення такого ресурсу, вирішити це питання силами відповідного органу, фактично, здійснивши лише наповнення ресурсу інформацією. Питання вирішується за зверненням відповідного центрального органу виконавчої влади Секретаріату Кабінету Міністрів України. Працівникам органу надаються дані авторизованого доступу до нового вебресурсу, відокремленого від вебпорталу Уряду України. Недоліком такого підходу є неможливість запровадити у структурі вебресурсу нестандартні елементи. Проте, якщо центральний орган виконавчої влади потребує створення нестандартного інформаційного ресурсу, Володимир Брусіловський  запропонував розділити такий ресурс на складові частини. Перша складова, яка призначена для інформування суспільства про діяльність органу, може створюватися за допомого програмного конструктору, а нестандартні складові за допомогою інших програмних засобів, в подальшому обєднавши ці складові вебпосиланнями. Також доповідач наголосив, що такі проєкти нині вже реалізуються в Україні.

Детальніше на вебсайті Державного агентства з питань електронного урядування України.

Презентація «Дизайн-код для ОВВ»

Презентація «Дизайн-система державних сайтів України»

Презентація «Про доступність сайтів в Україні»

Назад

Адміністратор відомчої електронної пошти Державної архівної служби України

Виставки онлайн